«Як прищепити дітям любов до природи?»

Земля - це наш дім і про неї треба піклуватися. Тільки якщо з самого раннього дитинства вчити людину любити природу, він буде цінувати її, берегти і плекати. Як прищепити дітям любов до природи?

Навіть самих маленьких дітей потрібно поступово знайомити з природою, з рослинами і тваринами, з птахами і комахами. Спочатку в цьому допоможуть книги з барвистими картинками, мультфільми про тваринок і пташок. Дітям у віці 5-7 років будуть корисні пізнавальні енциклопедії на природознавчу тематику. 

Але, безсумнівно, самий кращий спосіб прищепити дитині любов до природи - це, безпосередньо, «подружити» його з нею. Дитина може доглядати за домашніми тваринами, кімнатними рослинами, надавати посильну допомогу батькам в саду або на городній ділянці. 

Кращий приклад для дитини - це його батьки. Якщо мама і тато самі не шанують природу, рвуть і ламають рослини, розкидають сміття, то про виховання у дитини дбайливого ставлення до природи говорити не доводиться. Зате якщо батьки щодня особистим прикладом показують дитині, з якою повагою вони самі ставляться до природи, дитина дуже швидко засвоює таку модель поведінки. 

Також істотну роль у прищепленні дітям любові до природи відіграють дошкільні установи, молодші класи школи. Від того, як педагоги викладають дітям уроки природознавства, залежить чи будуть вони цікавитися природою або залишаться до неї байдужі. Чудово, якщо в групі або в класі є свій «живий» куточок. Дітям старше 4-5 років цілком під силу годувати рибок в акваріумі або давати корм хом'якові. Вони можуть поливати квіти або обприскувати їх листочки. 

Уроки природознавства повинні бути цікаві для дітей. Замість нудного вивчення по книжках, краще вийти на колективну прогулянку в ліс або до озера. Але на таке «виїзному» заняття обов'язково повинні дати згоду батьки дітей і краще, якщо супроводжуючих дорослих буде кілька! Перед «вилазкою» на природу потрібно обов'язково якомога доступніше пояснити дітям правила поведінки. 

Гербарії, вироби з жолудів і шишок дозволяють дітям спілкуватися з природою, не «ображаючи» її. А як потім приємно малюкові вручити своє творіння мамі, татові або бабусі! 

Сьогодні природа знаходиться найчастіше просто в тяжкому становищі. Техногенні катастрофи, промислові викиди у воду і атмосферу, вирубка лісів - усе це руйнує і без того крихкий екологічний баланс. Тому, прищеплюючи своїм дітям любов до природи, ми допоможемо їм побудувати майбутнє, в якому люди живуть в гармонії з рідною планетою.

ЯК ЗБЕРЕГТИ І ПОЛІПШИТИ ЗІР ДИТИНИ ЗА ДОПОМОГОЮ ЗОРОВОЇ ГІМНАСТИКИ

У століття розквіту інформаційних техно­логій людський організм, а особливо організм дитини піддається впливу низки чинників, що згубно позначаються на здоров'ї. Негативним є й те, що батьки рідко обмежують своїх дітей у користуванні смартфоном, комп'ютером, планшетом чи телевізором. Адже ці пристрої, без сумніву, чинять неабияке навантаження на зоровий апарат дитини дошкільного віку.

Саме тому профілактична й корекційна робота щодо поліпшення зору є сьогодні необ­хідним компонентом освітньої діяльності педа­гогів та батьків дошкільників. Важливо не лише навчити дітей виконувати спеціальні зорові вправи в системі, а й сформувати звичку тур­буватися про свій зір і здоров'я в цілому.

Однією з форм профілактики та корекції порушень зору, запобігання перевтомі зоро­вого апарату є зорова гімнастика. Ще в неза­пам'ятні часи, за багато століть до початку на­шої ери, були розроблені спеціальні вправи для очей. Вони грунтуються на рівномірному чергуванні тренувань очних м'язів з повно­цінним відпочинком зорового апарату. Вико­нуючи такі нескладні вправи щодня, можна не лише зберегти зір, а й відновити його повно­цінне функціонування.

Зорову гімнастику слід обов'язково про­водити під час роботи за комп'ютером: для 4 —5-річних дітей — після 5 хв. ро­боти, а для б —7-річних — після 7 — 8 хв. роботи. Тривати зорова гімнастика має 1—2 хв.

Гімнастика для очей — це одна з ефектив­них здоров'я збережу вальних технологій, поряд з дихальною гімнастикою, самомасажем, дина­мічними паузами тощо.

Проведення з дітьми зорової гімнастики як у дошкільному закладі, так і вдома:

• знижує втомлюваність очей;

• зміцнює очні м'язи;

• знімає напруження;

• запобігає виникненню порушень зору;

• позитивно впливає на загальну пра­цездатність зорового аналізатора та всього організму.

Вправи для проведення з дітьми зорової гімнастики в домашніх умовах

Якщо в дитини вже виявлено порушення зору, зорова гімнастика допоможе розв'язати цю проблему. Завдання батьків — вивчити з дитиною прості гімнастичні вправи для поліп­шення зору й регулярно нагадувати їй про необ­хідність виконання цих вправ удома. А для того щоб заохотити дитину й викликати в неї інтерес до зорової гімнастики, рекомендуємо батькам виконувати вправи для очей разом з нею.

Пропонуємо декілька простих вправ, які зручно виконувати з дитиною вдома.

•      Підвісьте різнокольорові картонні кру­жечки різних розмірів у кутках кімнати під стелею. Запропонуйте дитині подивитися на лі­вий кружечок декілька секунд, потім — на пра­вий, відтак заплющити очі на 10 с. Виконайте з дитиною цю вправу 3 — 5 разів.

Запропонуйте дитині протягом 10 с по­чергово заплющувати й розкривати очі для роз­слаблення м'язів, що підтримують очне яблуко.

Сядьте навпроти дитини й поставте руки під підборіддя, щоб уникнути рухів голо­ви. Запропонуйте дитині зробити те саме. Від­так виконуйте вправу разом. Слід підняти очі й подивитися вгору, потім — вниз по 4 рази; перерва 10 с; потім — вправо, вліво по 4 рази; перерва 10 с.

• Розмістіть на стелі малюнок у вигляді змійки, спіралі або кольорової шахової дошки. Запропонуйте дитині «пройти шлях» очима: від початку змійки до її кінця, від початку спіралі до центра, по кубиках певного кольору, який ви задасте.

• Запропонуйте дитині уявити перед со­бою квадрат і «обвести» його очима по пери­метру за годинниковою стрілкою та проти неї, відтак провести уявні лінії по діагоналі — з лі­вого верхнього кута у правий нижній та з ліво­го нижнього кута у правий верхній.

• Пограйте з дитиною «у ведмедика». Дитина має стояти розслаблено й переступа­ти з однієї ноги на другу, відриваючи п'яти від підлоги, і злегка похитуватись, як ведмедик. Погляд при цьому необхідно зосередити чітко перед собою — у напрямку носа — та не пере­водити його на жоден з предметів, які потрап­ляють у поле зору. Під час виконання вправи можна кліпати. Вправу слід виконувати протя­гом 2 — 3 хв.

• Запропонуйте дитині заплющити очі, накрити їх долонями та уявити перед собою чорне поле. Відтак «намалювати» носом ма­леньку літеру «о». Усередині неї — ще меншу, а всередині цієї — ще меншу і т .д., допоки не вийде крапка. По завершенні вправи дитина має протягом ЗО с покліпати очима.

• Відшукайте за вікном дуже віддалений об'єкт. Запропонуйте дитині подивитися че­рез вікно на нього та уважно розглядати впро­довж 10 с, потім перевести погляд на об'єкт, що знаходиться в кімнаті. Повторити вправу слід 3 — 4 рази.

• Запропонуйте дитині простягнути пе­ред собою праву руку. Відтак повільно водити вказівним пальцем вправо —в ліво, вгору —в низ і поглядом стежити за ним.

Користь наведених вправ зорової гімнас­тики буде відчутною лише за умови систе­матичного їх виконання. Так ці вправи слід виконувати щоденно протягом 10—15 хв. у будь-який час після зорової діяльності.

 Рекомендації батькам щодо проведення зорової гімнастики

Аби досягти максимальної ефективності вправ для профілактики та корекції порушень зору дитини, дотримуйтеся низки важливих правил:

•                    

пропонуйте дитині перепочинок протя­гом 1—2 хв. через кожні 10 хв. виконання спе­ціальних вправ;

•                    

озвучуйте дитині всі дії, які ви виконуєте;

•                    

дотримуйтеся принципу ускладнення матеріалу. Так, спочатку відпрацюйте прості рухи очима вправо —в ліво, вгору —в низ, круго­ві рухи, зажмурювання, кліпання тощо, а лише потім використовуйте складніші у виконанні вправи;

•                    

застосовуйте доволі крупні штифти, виготовляючи власноруч наочні засоби, як-от плакати чи картки;

•                    

використовуйте для роботи з дітьми якісний папір — ліпше матовий, а не глянце­вий; зображення на картках — не на білому фоні, а на світло-жовтому чи світло-зеленому;

•                    

розміщуйте написи на аркуші чи на дошці так, щоб у дитини літери не зливалися в одну суцільну лінію; з'ясуйте, написи яким кольором дитина бачить найліпше;

•                    

не обмежуйте дитину, коли вона підно­сить картки із зображеннями чи літерами над­то близько до очей;

•                    

обов'язково стежте за поставою дити­ни під час виконання нею вправ;

•                    

пожвавлюйте інтерес дітей до зорової гімнастики, використовуючи щоразу нові ди­дактичні засоби, як-от: предмети-іграшки, вір­шований супровід, завдання на пошук предме­тів чи картинок, схованих у кімнаті тощо.

Тож піклуйтеся про зір дитини змалку, за що вона, безперечно, буде вам завжди вдячна

Шановні батьки! Вам пропонуються ігри, які допоможуть Вашій дитині подружитися зі словом, навчать розповідати, знаходити цікаві слова, а в підсумку зробити мова Вашої дитини багатше і різноманітніше. Ці ігри можуть бути цікаві та корисні всім членам сім'ї. В них можна грати у вихідні дні, свята, в будні дні вечорами, коли дорослі та діти збираються разом після чергового робочого дня. Під час гри зі словом враховуйте настрій Дитини, її можливості та здібності. Грайте з дитиною на рівних, заохочуйте його відповіді, радійте успіхам і маленьким перемогам!

Грати краще в колі. Хтось з гравців визначає тему. Потрібно називати по черзі, припустимо, тільки веселі слова. Перший гравець промовляє: «Клоун». Другий: «Радість». Третій: «Сміх» і т. д. Гра рухається по колу до тих пір, поки слова не вичерпаються. Можна змінити тему і називати тільки зелені слова (наприклад, огірок, ялинка, олівець і т. д., тільки круглі (наприклад, годинник, Колобок, колесо тощо).

Спочатку хтось із дорослих бере на себе провідну роль і представляє себе предметом, річчю або явищем і від його імені веде розповідь. Інші гравці повинні його уважно вислухати і шляхом навідних запитань з'ясувати, про кого або про що йде мова. Той з гравців, який це вгадає, спробує взяти на себе роль ведучого і перевтілитися в який-небудь предмет або явище.
Наприклад, «Я є в будинку у кожної людини. Тендітна, прозора, невишукана. Від недбалого поводження гину, і стає темно не тільки в душі». (Лампочка). Або: «Можу бути товстим і худим; красивим і не дуже. Зі мною можна грати, але акуратно. Коли я одного разу схуд з вини П'ятачка, Ослик Іа все одно мені зрадів.» (Кулька).

Гра проводиться в колі. Хтось із дорослих називає якесь слово, наприклад, «мед», і запитує у гравця, що стоїть поруч, що він уявляє собі, коли чує це слово? Далі хтось із членів сім'ї відповідає, наприклад, «бджолу». Наступний гравець, почувши слово «бджола», повинен назвати нове слово, яке за змістом підходить попереднього, наприклад, «біль» і т. д. Що може вийти? (Мед - бджоли - біль - червоний хрест - прапор - країна - Росія - Москва - червона площа і т. д.) .

Дитина і дорослий грають в парі. Дорослий кидає дитині м'яч і одночасно вимовляє слово, припустимо, «Тихий». Дитина повинен повернути м'яч і промовити слово з протилежним значенням «Гучний». Потім гравці міняються ролями. Тепер вже дитина першим вимовляє слово, а дорослий добирає до нього слово з протилежним значенням.

Дошкільнятам пропонується згадати персонажів казок «Ріпка» та «Теремок»; що відбувалося до і після події, намальованих художником. В лівій колонці потрібно написати імена персонажів попереднього епізоду, а в правій - наступного. Потім потрібно розповісти про події, дотримуючись тексту казки; спробувати розповісти про них же в зворотному порядку: справа наліво. Пояснити, що в результаті вийшло і чи можна так розповідати ці казки.

Дитині пропонується підібрати до будь-якого предмета, об'єкта, явища слова, що позначають ознаки. Наприклад, зима яка? (Холодна, сніжна, морозна). Сніг, який? (Білий, пухнастий, м'який, чистий).

Дитині пропонується підібрати до предмету, об'єкту якомога більше слів-дій. Наприклад, що вміє робити кішка? (муркотіти, вигинати спину, дряпатися, стрибати, бігати, спати, грати, дряпатися, тощо).

Спочатку гри гравці домовляються про тему, яка буде служити основою для загадок. Потім дорослий загадує дитині загадку, в якій все навпаки, наприклад, тема «Тварини».
• Мешкає у воді (значить, на суші);
• Шерсті немає зовсім (значить, довга шерсть);
• Хвіст дуже довгий (отже, короткий);
• Всю зиму веде активний спосіб життя (значить, спить);
• Дуже любить солоне (значить, солодке). Хто це?