Заклад дошкільної освіти № 36 "Теремок" м. Бахмут

 





ВІРТУАЛЬНИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ

 

      Методична робота в нашому дитячому садочку – це комплексний процес, у ході якого здійснюється практичне навчання педагогічних працівників ефективним формам і методам роботи з дітьми. Методична робота з педагогічними кадрами проводиться на високому рівні, використовуються різноманітні форми роботи з вихователями з метою підвищення їх педагогічної майстерності.

Правило кожного педагога — з перших хвилин перебування дитини в дошкільному закладі оточити її увагою, теплом, цінувати її уподобання, прагнення.

В основі педпроцесу – особистісно-орієнтована модель. Впровадження в практику Освітньої програми для дітей від 2 до 7 років "Дитина" створює простір для розвитку індивідуальних здібностей, інтересів дитини. Увага і повага до дитини, турбота про її розвиток. здібності, особистісні якості, нахили – найважливіше у роботі нашого дошкільного закладу.

 

Ефективність роботи будь-якого дошкільного навчального закладу визначається насамперед грамотною діяльністю методичної служби, ключовою особою якої є вихователь-методист. Методична служба – дороговказ в роботі педагога.

Вихователь-методист вивчає, аналізує роботу навчально-виховного процесу в закладі, роботу педагогічних працівників, виконання ними завдань чинної програми, надає їм своєчасну допомогу для запобігання можливих помилок. Методична робота – це система взаємопов’язаних заходів, спрямованих на підвищення педагогічної майстерності вихователів, спеціалістів дошкільного закладу, розвиток їх творчого потенціалу, що значною мірою сприяє зростанню освіченості й вихованості дітей

Метою методичної роботи є створення умов для оволодіння педагогами багатством національної педагогічної науки, новинками дошкільної педагогіки та психології. Головним завданням є створення в педагогічному колективі такого емоційно – психологічного мікроклімату, який би стимулював пошук нових ефективних форм і методів роботи з дітьми.

 

 

Діяльність дошкільного закладу в інноваційному режимі обумовлює систематичне вдосконалення змісту і методів освіти дошкільників; підвищення кваліфікації працівників, організацію психолого-педагогічної освіти батьків.

Поняття “якість дошкільної освіти” з позиції кожного суб’єкта освітнього процесу трактується по-різному. Для педагогів – це позитивна оцінка їхньої діяльності керівниками ДНЗ, батьками; успішне виконання освітньої програми всіма дітьми; оптимальний добір методів і прийомів роботи з дітьми; підтримка інтересу дітей до процесу будь-якої діяльності, успішний їхній розвиток; збереження і зміцнення здоров’я кожної дитини; раціональне використання часу дітей і вихователя, забезпеченість педагогічного процесу всіма необхідними методичними рекомендаціями і системою планування.

 

Методична робота

в дошкільному навчальному закладі відповідає наступним правилам:

- організована нестандартно, яскраво, жваво, цікаво, з урахуванням індивідуальних запитів і можливостей педагогів;

- приносить вихователям відчутну практичну допомогу, тобто має безпосередній вихід;

- позначається на рівні підготовленості вихованців;

- задовольняє духовні, естетичні, моральні та інші запити педагога;

- постійно користується увагою адміністрації: стимулюється, контролюється, враховується при підбитті підсумків;

- створює умови для виникнення людських контактів і творчого спілкування з колегами, об’єднує спрямованістю до загальної мети.

 

Пріоритети розвитку методичної роботи є:

- варіативне інформування педагогів про досягнення психолого-педагогічної науки та практики, про нові вимоги до фахівця;

- диференційоване навчання й розвиток педагогічних кадрів, підвищення їх кваліфікації;

- активне формування інноваційного потенціалу, професійної мотивації;

- формування, виявлення, вивчення та впровадження найбільш цінного перспективного досвіду педагогічної діяльності;

- підготовка методичного забезпечення для здійснення освітнього процесу;

- формування готовності до професійного самовдосконалення.

 

Мета методичної роботи:

Удосконалення системи безперервної освіти педагогічних кадрів, вивчення та розвиток педагогічної компетентності кожного педагога; стимулювання творчого потенціалу водночас із формуванням навичок самостійного аналізу власної педагогічної діяльності, організація моніторингу якості освіти відповідно до Державних стандартів, запровадження компетентнісно-орієнтованого підходу до навчально-виховного процесу.

Напрямки методичної роботи:

- підвищення соціально-психологічної культури педкадрів;

- удосконалення педагогічної майстерності;

- сприяння в опануванні світової та національної, мовної й побутової культури;

- розвиток спеціальних умінь і навичок.

 

Головними завданнями діяльності методичної роботи ЗДО є:

- підвищення соціально-психологічної культури педагогічних працівників;

- вдосконалення педагогічної майстерності та сприяння особистісному професійному зростанню педагогів;

- сприяння в опануванні світовою, національною, побутовою культурою.

- підтримка ділового тонусу педагогів;

- стимулювання розвитку ініціативи, творчості, пошуку;

- створення умов для праці в режимі розвитку, в напрямку опанування новими методами, прийомами, засобами, технологіями, системою навчання та виховання

- оптимізація системи мотивації педагогів до підвищення фахової майстерності та узагальнення власного педагогічного досвіду.

 

Принципи методичної роботи:

- педагогічна співпраця з педагогом

- робота в режимі довіри, доброзичливості

- творча атмосфера, стимулювання творчої активності

- принцип допоміжно-регулювального контролю

- надання вихователю права вибору

- системність методичних заходів

- принцип «Я-повідомлен» у спілкуванні

- систематична допомога

- випереджуючий характер методичної роботи

 

Зміст методичної роботи реалізується

через такі форми роботи:


Колективні:

- інструктивно-методичні наради;

- педагогічні ради;

- педагогічні читання;

- теоретичні семінари;

- семінари-практикуми;

- колективні перегляди освітнього процесу.

Групові:

- методичні об'єднання вихователів дошкільних груп;

- робота творчих груп;

- консультації

Індивідуальні:

- наставництво;

- самоосвіта;

- взаємовідвідування;

- робота над проблемними питаннями;

- атестація.

 

Результат методичної роботи:

становлення індивідуальної авторської, якісної системи педагогічної діяльності, коли кожний педагог охоплений увагою методиста, разом з ним моделює, планує діяльність, одержує позитивні результати.

Методична робота – це спеціальний комплекс взаємопов'язаних практичних заходів, спрямованих на розвиток творчого потенціалу педагогів, їх безперервну та професійно-методичну освіту, яка зорієнтована в кінцевому результаті на підвищення рівня освіченості, розвинутості і вихованості.

Рішенню цієї проблеми в значній мірі сприяє формування творчого, компетентного педагога. Практика свідчить, що для формування творчої особистості вихователя потрібно не менше десяти років. А щоб реально керувати й контролювати, допомагати підвищенню педагогічної компетентності, методист має сам поповнювати інформаційну та організаційну базу методичної справи, постійно самовдосконалюватися.

Роль методичної служби дошкільного закладу збільшується в сучасних умовах у зв'язку з необхідністю раціонально і оперативно використовувати нові методи, прийоми і форми навчання та виховання. Серед педагогічних інновацій надається перевага особистісно орієнтованим технологіям, а саме:

- технології організації самостійної роботи (портфоліо),

- інформаційним технологіям;

- комп'ютерним технологіям консультування.

Складається цікава практика методичного навчання, що передбачає активну участь слухачів: творчі групи, школи передового педагогічного досвіду, семінари-практикуми, педагогічні мости, школи молодого вихователя, тренінги. Керувати методичною роботою в педагогічному колективі – це означає нести велику відповідальність, адже головне завдання вихователя-методиста – допомагати педагогам розвивати мистецтво виховання, вселяти віру в себе. Кожного року до дошкільного закладу приходять молоді спеціалісти без певного досвіду, тому однією з пріоритетних форм роботи з кадрами є «Школа молодого педагога». Участь у засіданнях школи сприяє розширенню знань молодих спеціалістів щодо професійної майстерності сучасного педагога-практика, підвищенню професійного рівня, забезпеченню професійного інтересу до роботи з дошкільниками.

Сьогодні для педагога, особливо молодого, важливо не лише осмислити та засвоїти інформацію, а й оволодіти способами її практичного застосування для прийняття правильних рішень. Тому наша молодь полюбляє заняття, де ставиться проблема, виникає конкретна ситуація, яку треба розв'язати (проблемна лекція, ігрове моделювання); активізують свої особисті знання і вміння під час проведення практичних занять у формі ділової гри, намагаються чітко і послідовно виконати завдання, навчаються прогнозувати віддалений результат. Корисним є проведення навчальних дискусій (семінар-дискусія, семінар-колоквіум), в межах конкретного предметного розділу, теми.

Одним з основних завдань методичної служби є надання допомоги педагогам у формуванні й удосконаленні навичок самоосвітньої діяльності, що передбачає такі види роботи як: систематичне консультування з питань організації самоосвіти; допомога педагогу у визначенні різних позицій (сильних та слабких) з метою подолання труднощів; постійне інформування про новий передовий педагогічний досвід; підготовка й надання методичних рекомендацій щодо актуальних проблем теорії і практики. Рівень кваліфікації та педагогічної майстерності у кожного педагога свій, тому кожен самостійно обирає форму методичної роботи, засіб удосконалення педагогічної техніки і технології.

 

 

Освіта для сталого розвитку

Наш час - це ера цивілізації, епоха організаційих та інформаційних технологій, епоха технічної культури,епоха відповідального, дбайливого ставлення до довкілля та здоровя люддини. Новому періоду розвитку людства має відповідати нова філософія освіти, нові системи, нові моделі навчання. Сталість відіграє тут генералізуючу роль, оскільки включає в себе основні положення, системність визначення цілей, цінностей, пріоритетів та стратегії розвитку сучасної цивілізації.

Сталий розвиток - це стабільний, спрямованний, збалансованний розвиток економічної, соціальної сфер при раціональному використанні екологічних ресурсів. Поняття сталості передбачає створення умов для розповсюдження такого підходу до життя, коли розвиток суспільства спрямованний забезпечувати потреби нинішніх поколінь без втрат для майбутніх поколінь забезпечувати свої власні потреби. Стале суспільство - це суспільство, яке зберігається протягом життя багатьох поколінь, характеризується далекоглядністю, гнучкістю і мудрістю, за якої не руйнуються його фізичні чи соціальні системи життєзабезпечення.

 

Ключовими завданнями сталого розвитку є:

- забезпечення випереджаючого розвязання проблем соціального та духовного розвитку;

- узгодження темпів економічного розвитку з господарською ємністю екосистеми;

- збереження і відновлення природних екосистем та їхньої здатності до самовідтворення.

 

Що таке освіта для сталого розвитку?

Освіта для сталого розвитку базується на фундаментальному пропущенні, що людство має радикально змінити сучасний хід економічного, екологічного і соціального розвитку для забезпечення здорового та якісного життя нинішніх та майбутніх поколінь.

Головною метою освіти для сталого розвитку є: формування мислення, орієнтованного на стале майбутнє та відповідні смисложиттєві цінності і пріоритети, Сталий розвиток особистості включає - поетапний гармонійний та збалансований розвиток всебічно освідченної соціально активної особистосиі, яка має світогляд, сформований на основі моральних принципів та норм, що забезпечують готовність до соціально-відповідальної поведінки і безперервної освіти.

Традиційна освіта не спроможна вчасно реагувати на гострі проблеми та повною мірою задовольняти потреби сьогодення,оскільки:

- лише перелічує проблеми і не націлена на їх розвязання.

- не дає змоги осягнути системну картину світу, оскільки більшість дисцмплін викладається відокремлено .

- не спрямована на вивчення та практичне розвязання місцевих проблем.

- суспільство розвивиється швидкими темпами, трму знання часто застарівають ще до закінчення терміну навчання.

Освіта для сталого розвитку в навчальному процесі передбачає такі зміни:

- для педагогів - це перехід від передачі знань до створення умов для їх активного засвоєння та отримання практичного досвіду:

- для дітей - це перехід від пасивного засвоєння знань до активного їх пошуку, практичного осмислення;

- для адміністрації закладу - це зміни у використанні ресурсів закладом, впровадження принципів сталості та демократизації в управлінні, налагодження діалогу із зацікавленими групами населення.

 

Сутність освіти для сталого розвитку визначають такі виховні принципи:

- можливість дітьми висловлювати та відстоювати власну точку зору

- мислити критично

- вчитися працювати у команді,домовлятися та поважати демоератичні рішення

- бути толерантним та відповідальним

- бути відкритим для навчання та самонавчання

- вміти приймати самостійні рішення у власному повсякденному житті.

 

Який же слід очікувати результат від впровадження освіти для сталого розвитку?

Загальна культура молоді і педагогів у питаннях природозбереження, регуляції відносин у суспільстві значно покращиться, якщо система навчання та виховання в інтересах сталого розвитку зможе забезпечити культурологічний підхід до формування змісту випереджаючої освіти як цілісного педагогічного процесу з постійним підвищенням суспільної домінанти сталості у систнмі Природа - Суспільство - Людина.