Все про кризу трьох років – кому вона загрожує та що робити з некерованою поведінкою малюків

Характеристика періоду

Цей період є найбільш гострим, оскільки саме в цей час у дитини відбувається усвідомлення власного «Я», формується гостра потреба діяти самостійно. Дитина говорить «я сама!», стає важко керованою та часто повторює «ні» або «хочу так».

Якщо малюк кидає на підлогу свої іграшки, голосно кричить і тупоче ногами, не реагує на прохання, сердито махає кулачками та плаче без причин – це завжди привід для батьків подумати про кризовий період та запастися практичними рекомендаціями щодо способів вирішення подібних проблем.

Деякі діти в цьому віці стають надмірно агресивними, впираються «на рівному місці», що дуже виводить батьків з себе. Для малюка стає дуже важливим отримати від дорослих позитивну оцінку себе та своїх дій. Саме в цей період ви побачите, що дитина починає порівнювати себе зі своїми однолітками, але їй дуже хочеться бути кращою, успішнішою за інших.

Коли настає «криза трьох років»

Криза трьох років – визначення умовне, часові рамки кризи набагато ширші. Зрозуміти, коли у дитини почалася криза – завдання непросте, у одних вона протікає більш яскраво, діти стають неслухняними, примхливими і занадто «самостійними», в інших це менш помітно. Найголовніше – це наслідки кризи.

Криза трьох років веде за собою зміни в поведінці дитини, формується її воля, самостійність, гордість за свої досягнення.

Особливості сприйняття дитини та поради батькам

У цьому віці дитина сприймає «науку» тільки в ігровій формі. З цієї причині важливо приділяти велику увагу правильному вибору ігор. Ігри та іграшки повинні відповідати віку дитини, носити розвиваючий характер, мати здатність переключати увагу «підростаючої особистості».

Батькам та близьким людям необхідно набратися терпіння та бути послідовним у своїх словах і діях. Неправильною є поведінка батьків, при якій малюк отримує те, що він хотів, якщо він сильно поплакав або покричав і нерви мами «здали».

Це швидко закріплює у малюка погану звичку всього добиватися криком. Важливо пам’ятати, що емоційне сприйняття дитини збагачується. Тому надмірні подразники, наприклад, комп’ютерні ігри, планшети, частий перегляд фільмів та мульфільмів на великому екрані негативно впливають на психіку дитини та можуть призвести до порушень її сну і здоров’я.

Щоб минути небезпечний період і при цьому не нашкодити, а допомогти малюку, батькам теж доведеться змінити своє ставлення до зростаючої дитини.

Стратегії поведінки батьків

У батьків виникає питання – як правильно і грамотно виховати дитину? Як реагувати на істерики та погану поведінку?

Багато батьків починають панікувати, не знаючи, що робити далі, як вести себе з дитиною. Хтось карає малюка фізично – ставить в куток, шльопає по попі, кричить. Чи просто не звертає уваги, ігнорує, думаючи про те, що малюк виросте і всі капризи самі по собі пройдуть.

У цьому віці дітей часто віддають в садочок і батьки вважають, що там їх дітей виховають і всьому навчать вихователі.

Та в першу чергу, займатися розвитком і вихованням дитини повинна та людина, яка найбільше імпонує дитині. Для дитини трьох років головне любити і довіряти тому, хто буде з нею займатися.

Всі діти в цьому віці зацікавлені грою, тому найголовніше – розвивати в дитині всі процеси за допомогою гри. Необхідно набратися терпіння та бути послідовним в своїх словах та діях. Батькам потрібно домовитися між собою, що вони дозволяють дитині, а що – категорично неможна. Дотримуватися цієї системи слід постійно, такий алгоритм дій навчить дитину розуміти рамки дозволеного.