В даний час практикою накопичено різноманіття нетрадиційних форм, але вони ще недостатньо вивчені і узагальнені. Схему класифікації нетрадиційних форм пропонує Т.В.Кротова. Автором виділяються наступні нетрадиційні форми: інформаційно-аналітичні (хоча по суті наближені до методів вивчення сім'ї), дозвільні, пізнавальні, наочно-інформаційні.

Форми проведення спілкування

Інформаційно-аналітичні:

виявлення інтересів, потреб, запитів батьків, рівня їх педагогічної грамотності, проведення соціологічних зрізів, опитувань, «Поштова скринька».

Дозвільні:

встановлення емоційного контакту між педагогами, батьками, дітьми, спільні дозвілля, свята, участь батьків і дітей у виставках.

Пізнавальні:

ознайомлення батьків з віковими і психологічними особливостями дітей дошкільного віку, формування у батьків практичних навичок виховання дітей Семінари-практикуми, педагогічний брифінг, педагогічна вітальня, проведення зборів, консультацій в нетрадиційній формі, ігри з педагогічним змістом, педагогічна бібліотека для батьків.

Наочно-інформаційні:

інформаційно-ознайомчі; інформаційно-просвітницькі. Ознайомлення батьків з роботою дошкільного закладу, особливостями виховання дітей. Формування у батьків знань про виховання і розвитку дітей. Інформаційні проспекти для батьків, організація днів (тижнів) відкритих дверей, відкритих переглядів занять та інших видів діяльності дітей. Випуск газет, організація міні-бібліотек.

"Педагогічна лабораторія"

Рекомендується проводити на початку або в кінці року. На них обговорюється участь батьків у різних заходах. Проводиться анкета «Батько - дитина - дитячий садок». Проходить обговорення або намічених заходів, або аналізуються минулі і підводяться підсумки. На початку року анкетування проводиться для того, щоб педагог ближче пізнав дитину, її особливості. Батьків знайомлять з заходами, запланованими на рік, слухають пропозиції батьків, яку допомогу і підтримку вони можуть надати в запланованих заходах, а так само їх побажання і пропозиції на навчальний рік. В кінці року на таких зборах підводять підсумки минулого року, дають оцінку і аналізують досягнення і помилки.

"Читацька конференція"

За 2 тижні батькам повідомляється тема зборів, пропонується матеріал на дану тему. Проводиться підготовчий етап перед зборами, де батькам дається будь - яке завдання щодо заявленої теми. Підготовлене завдання обговорюється з різних позицій. Педагог просить прокоментувати, то чи інше висловлювання, висвітлює суть теми і задає питання при обговоренні. Наприклад, з якого віку слід звертатися за допомогою до логопеда. Пропонується кілька висловлювань, і батьки коментують, обговорюють ці висловлювання, діляться своїми думками з цього питання.

"Аукціон"

Збори проходять у вигляді «продажу» корисних порад з обраної теми в ігровій формі. Наприклад, формування фонематичного сприйняття. Педагог дає поняття - фонематичні сприйняття. Спільно з батьками він аналізує, чому так важливо розвивати його у дитини, потім пропонує батькам поділитися порадами, своїм досвідом, які ігри, прийоми можна використовувати для його формування. Все відбувається у вигляді гри і за кожену пораду даються фішки (тобто поради продаються за фішки). Поради, які набрали більшу кількість фішок поміщають на стенд «Скарбничка батьківського досвіду».

"Семінар-практикум"

На зборах можуть виступати вихователь, батьки, психолог та інші фахівці. Спільно з батьками відбувається обігрування або вирішення проблемних ситуацій, можуть бути присутні елементи тренінгу. Визначається тема і ведучий, їм може бути як педагог, так і батьки, запрошені фахівці. Наприклад, візьмемо тему «Роль гри в мовленнєвому розвитку дітей». Готується невелике теоретичне повідомлення, потім батькам пропонується подивитися кілька ігор, в які діти грають в дитячому саду. Подумати, які сторони мовного розвитку відпрацьовуються в даних іграх. Згадати гри, в які самі грали в дитинстві і яким вони можуть навчити своїх дітей, їх цінність з точки зору розвитку мови.

"Душевна розмова"

Збори розраховані не на всіх батьків, а лише на тих, чиї діти мають спільні проблеми (в спілкуванні з однолітками, агресивність та ін.). Наприклад, дитина - лівша. З батьками проводиться анкетування, щоб глибше пізнати особливості їх дітей. І встановити точно який ступінь ліворукості у дитини: слабка або виражена. Проблема обговорюється з усіх боків, можуть запрошуватися фахівці. Батькам даються рекомендації щодо особливостей розвитку такої дитини. Батькам пропонуються різні завдання для ліворуких дітей, для того щоб розвинути моторику обох рук. Обговорюються психологічні проблеми, пов'язані з ліворукістю.

"Майстер-клас"

Збори, на яких батьки демонструють свої досягнення в області виховання дітей. Збори мають підготовчий етап: педагог пропонує кільком батькам провести маленький урок - поділитися досвідом з розвитку у дітей, наприклад, зв'язного мовлення. Батьки дають практичні поради, показують рольову сценку або гру, наприклад, складання загадок «Дізнайся за описом». В кінці зборів підводиться підсумок, і батьки пропонують вибрати найбільш цінні поради, які розміщуються на стенді «Скарбничка батьківського досвіду».

"Ток-шоу"

Збори такої форми мають на увазі обговорення однієї проблеми з різних точок зору, деталізацією проблеми і можливих шляхів її вирішення. На ток - шоу виступають батьки, вихователі, фахівці. Наприклад, візьмемо кризу 3-х років. Батькам пропонуються різні ситуації, їх потрібно розглянути з різних точок зору, обов'язково аргументуючи їх. Визначаються ключові поняття кризи 3-х років, спільно виділяються причини, потім зачитуються думки психологів. Усі позиції спільно обговорюються. Батьки самі визначають шляхи вирішення проблеми.

"Вечори запитань і відповідей"

Попередньо батькам дається завдання продумати, сформулювати найбільш хвилюючі їх питання. В ході обговорення їх з фахівцями, іншими батьками підібрати оптимальні шляхи їх вирішення.

На батьківських зборах нетрадиційної форми можна використовувати такі методи активізації батьків:

"Мозковий штурм"

Метод колективної розумової діяльності, що дозволяє досягти розуміння один одного, коли загальна проблема є особистою для цілої групи.

"Реверсивна мозкова атака або Рознос"

Цей метод відрізняється від «мозкового штурму» тим, що замість відстрочки оціночних дій пропонується проявити максимальну критичність, вказуючи на всі недоліки і слабкі місця процесу, системи, ідеї. Цим забезпечується підготовка рішення, спрямованого на подолання недоліків.

"Список прикметників і визначень"

Такий список прикметників визначає різні якості, властивості і характеристики об'єкта, діяльності або особистості, які необхідно поліпшити. Спочатку пропонуються якості або характеристики (прикметники), потім вони розглядаються кожне окремо і вирішується, яким шляхом можна поліпшити або посилити відповідну характеристику. Наприклад, «Якою б ви хотіли бачити мову вашої дитини на порозі школи?». Батьки перераховують якості, тобто прикметники, а потім спільно формулюються шляхи досягнення мети.

"Колективний запис"

 Кожен з учасників отримує записну книжку або аркуш паперу, де сформульована проблема і даються інформація або рекомендації, необхідні для її вирішення. Батьки незалежно один від одного, визначають найбільш важливі для них рекомендації, заносять в записну книжку. Потім записи передаються педагогу, він підсумовує їх, і група проводить обговорення. Після цього прийому можна використовувати «мозковий штурм».

 "Запис на аркушах"

Під час обговорення проблеми кожен з батьків отримує листи паперу для нотаток. Педагог формулює проблему і просить всіх пропонувати можливі рішення. Кожна пропозиція записується на окремому аркуші. Проблему потрібно формулювати чітко. Наприклад, «Як залучити дитину до виконання домашнього завдання», кожен батько пише свій варіант, потім все думки обговорюються. Вводиться заборона на критику.

"Евристичні питання"

До них відносяться 7 ключових питань: Хто? Що? Де? Як? Чим? Коли? (Чому?). Якщо перемішати ці питання між собою, вийде 21 варіант. Послідовно витягаючи такі змішані питання і відповідаючи на них, батьки можуть отримати новий, цікавий погляд на проблему. Наприклад, 1 і 5 в поєднанні хто чим? Послідовно витягаючи такі змішані і нестандартні питання і відповідаючи на них, батьки бачать і нестандартні шляхи їх вирішення.

Вирішення проблемних завдань  сімейного виховання спонукає батьків до пошуку найбільш придатної форми поведінки, вправляє в логічності та доказовості міркувань, розвиває почуття педагогічного такту. Для обговорення пропонуються подібні проблемні ситуації. Ви покарали дитину, але пізніше з'ясувалося, що вона не винна. Що ви будете робити і чому саме так? Або: ваша трирічна дочка пустує в кафетерії, куди ви ненадовго зайшли, - сміється, бігає між столами, розмахує руками. Ви, думаючи про інших присутніх, зупинили її, посадили за стіл і суворо відчитали. Яку реакцію на дії батьків можна очікувати від дитини, яка не вміє поки розуміти потреби інших людей? Який досвід може отримати дитина в даній ситуації?

Рольве програвання сімейних ситуацій збагачує арсенал способів батьківської поведінки і взаємодії з дитиною. Дається, наприклад, таке завдання: програйте, будь ласка, як ви будете встановлювати контакт з вередуючою дитиною і ін.

Тренінгові ігрові вправи і завдання. Батьки дають оцінку різним способам впливу на дитину і формам звернення до неї, вибирають більш вдалі, замінюють небажані конструктивними (замість «Чому ти знову не прибрав свої іграшки?» - «Я не сумніваюся, що ці іграшки слухаються свого господаря»). Або батьки повинні визначити, чому неконструктивні такі слова, звернені до дитини: «Соромно!», «Мене не влаштовують твої« хочу », чи мало чого ти хочеш!», «Що б ти без мене робив (ла)?», «Як ти можеш чинити так зі мною!» і ін. Завдання можуть виконуватися в такій формі: вихователь починає фразу: «Добре вчитися в школі - це значить ...» або «Для мене діалог з дитиною - це ...» Мати або батько повинні закінчити пропозицію.

Аналіз батьками поведінки дитини допомагає їм зрозуміти мотиви його вчинків, психічні та вікові потреби.

Звернення до досвіду батьків.  Педагог пропонує: «Назвіть метод впливу, який більше за інших допомагає вам у налагодженні відносин з сином або дочкою?» Або: «Чи був подібний випадок у вашій практиці? Розкажіть про нього, будь ласка», або: «Згадайте, яку реакцію викликає у вашої дитини застосування заохочень і покарань» і т.п. Спонукання батьків до обміну досвідом активізує їх потреби аналізувати власні успіхи і прорахунки, співвідносити їх з прийомами і способами виховання, застосовуваними в аналогічних ситуаціях іншими батьками.

Ігрова взаємодія батьків і дітей  в різних формах діяльності (малювання, ліплення, спортивні ігри, театралізована діяльність та ін.) Сприяє набуттю досвіду партнерських відносин.

Запропоновані методи надають батькам можливість моделювати варіанти своєї поведінки в ігровій обстановці. Коли батьки в грі моделюють власну поведінку, їх погляд на виховну проблему розширюється.

Участь батьків в освітній, у спільній дозвільній діяльності безумовно дуже важлива. І ми педагоги, повинні залучати батьків якомога активніше в цей процес.

Можна запропонувати вибрати батькам тему з близької їм області знань і підготувати заняття разом зі своєю дитиною, при цьому пояснити, щоб це була не розповідь, а конкурси, експерименти, ігри, в яких активно взяли б участь інші діти. Роль педагога часто буває приваблива для батьків, і вони охоче включаються в освітній процес.

Загальні свята та ігри, спільне планування, обмін ідеями, заучування віршів, пісень, робота над роллю, допомога у виготовленні костюмів, сюрпризів, подарунків - такий підхід спонукає батьків, дітей і педагогів до творчої співпраці між собою. Усувається відчуженість, з'являється впевненість, вирішуються багато проблем.